Як вирішуються суперечки щодо визначення місця проживання дитини в Україні

• розмір шрифту + –

Як вирішуються суперечки щодо визначення місця проживання дитини під час або після розірвання шлюбу? За домовленістю між собою, сторони повинні обговорити всі умови: чи будуть вони комфортними в тому чи іншому випадку.

Батько та мати мають забезпечити оптимальне місце перебування неповнолітнього. Встановлення фактичного проживання одного з батьків буде місцем проживання дитини. Але часто спроби подружжя домовитися не призводять до "спільного знаменника".

У цьому випадку права сина захищаються в судовому порядку.

У яких випадках застосовується рішення суду?

Отже, якщо документи, що підтверджують угоду батьків, не фігурують у шлюборозлучній справі, у законному порядку вирішується питання за участю органів опіки.

Приймає рішення суд згідно з врахуванням факторів: 

• позиція сина чи доньки стосовно одного з батьків;
• наявність сильної прихильності;
• наявність вільного часу на дитину;
• роботи та доходу сім'ї;
• відсутність шкідливих звичок піклувальників;
• чи зможе один із батьків дати належне виховання та надати шанси для розвитку нащадка;
• забезпечення збереження зв'язку дитини з обома батьками.

При визначенні місця проживання дитини віком від 10 років і старше суду важливим є облік думки та бажання дитини. Думка уточнюється органом опіки та піклування. Підліток віком 14 років має право сам вирішувати, з ким із батьків йому залишитися.

Методи вирішення питання

Обоє з подружжя, які мають дітей і перебувають у процесі розлучення, повинні створити сприятливі умови для розвитку та виховання своїх синів або дочок. Незалежно від штампів у паспорті та результатів, винесених судом.

Обов'язково варто обговорити, де вони житимуть, в який час можна приходити одному з батьків, а також хто платитиме аліменти або інакше вирішити фінансове питання щодо забезпечення потреб дітей.

Як вирішити питання:

1. Усні домовленості, виходячи з моральних та соціальних потреб. Так батьки не завдадуть травми сину і забезпечать житлом у найкоротші терміни, але не враховуючи думки сина чи дочки. 
2. Нотаріально засвідчена угода про порядок здійснення прав та визначення місця проживання дитини. 
3. Органи опіки. Вони поспілкуються з кожним із батьків, вивчать їхні житлові умови, опитають сусідів, співробітників та родичів. Також важливою залишається думка самої дитини, її особистий вибір (якщо вона її усвідомлює). 
4. Судовий порядок. Позивачем за цією категорією справ є особа, яка бажає, щоб дитина проживала з нею. Відповідачем є особа, яка має нині дитину, яка проживає окремо. Також до справи приєднується представник органу опіки та піклування, завданням якого є представлення інтересів дитини. 

Взаємодія з органами опіки та піклування є необхідною, якщо батьки попередньо не домовилися у юриста або в усній формі. У деяких випадках потрібне призначення опікуна або піклувальника замість батьків на момент розпаду сім'ї.

Що дає визначення місця проживання дітей після розлучення батьків?

Головна мета визначення місця проживання дитини після розлучення батьків – вибрати сторону, яка забезпечить максимально сприятливі умови для проживання та виховання сина.

У якому віці дитина сама вирішує, з ким їй жити?

Дитина, яка досягла 10 років, має право висловити свою думку на суді і її буде враховано – якщо немає перешкоджаючих обставин, то суд може залишити її з батьком, з яким вона хоче жити.